Київське «Динамо» зараз переживає не найкращі часи. У чемпіонаті команда далеко від боротьби за чемпіонство. Тут би у медалях залишився. У єврокубках нічого не вийшло. Якщо навіть Мірча Луческу зможе вийти із кризи та побудувати нову команду, все-одно потрібно зважати на вік румуна. Влітку Мірчі вже виповниться 78 років. Далекоглядної перспективи у нього не має. Тим паче, що контракт Мірчі чинний до літа 2024 року. Залишився тільки один повноцінний сезон. Вже зараз потрібно прицінюватися до наступника. Вивчати потенційних кандидатів, вважає автор колонки на dynamo.kiev.ua Сергій Тищенко.

Війна, економічна ситуація в країні призвели до того, що потрібно спиратися на власні кадри. Якісний іноземний тренер зараз до України не приїде. Якщо власне когось вдасться переконати, потрібен серйозний бюджет на комплектацію команди, тренерський штаб.

Дуже важливо, щоб потенційний наставник відповідав можливостям клубу. Тренерам потрібно запрошувати із прицілом на роботу із молодими гравцям. Власне, Ігор Йовічевіч вистелив у «Шахтарі» тому, що хорватський наставник максимально підходить для наявного складу. Йові — хороший психолог, мотиватор. Допомагає самоствердитися молодими гравцям та мати віру у своїх силах. «Шахтар» грає виходячи із потенціалу та сильних сторін наявного складу. Якби там залишився Де Дзербі зі своїми ідеями домінування, то команду нічого доброго не чекало.

Для «Динамо» потрібен наставник, який проведе капіталовкладення гравців. Щоб молодь розвивалася, грала та відповідно коштувала дорожче. Потрібно із київських талантів зліпити хороших гравців. Потрібно вміти працювати із молоддю.

Очевидно, що тут реальними виглядають тільки два кандидати — Патрік ван Леувен та Ігор Костюк (обидва — на головному фото).

Патрік

Плюси. Сьогоднішня «Зоря» не може не подобатися. Команда має гру та результат. У двох матчах вони обіграли «Динамо». Патрік знаходить підхід до гравців та молоді. Врешті заграв Назарій Русин. Доступатися до цього футболіста не змогли три тренери «Динамо» та наставник «Легії». Русин зараз виглядає цікавіше та результативніше за Владислава Кабаєва. Зараз непогано у воротах виглядає 19-річний Олександр Сапутін, якого ще декілька місяців тому ніхто не знав взагалі. Патрік відчує потенціал гравців. Він побачив перспективи у Володимира Бражка. Що не зміг побачити його старший колега Луческу. Навіть Сергій Булеца почав обростати класом та футбольним жирком.

Дуже важливо, що Патрік — тренер нідерландської методології. У нього є певна освіта та розуміння процесу. Важливим стає не тільки результат, але і гра, атака команди.

Свого часу ван Леувен був головним методологом Академії «Шахтаря». Він створив систему, яка породила Олександра Зінченка, Руслана Маліновського, Олександра Зубкова, Миколу Матвієнка. До цього працював у «Фейе». Його погляд на динамівських талантів буде трохи відрізнятися від того, що є. Це людини з іншої системи.

Із заявки збірної Ізраїлю, яка була у фіналі юнацького Євро Ю-19 8 гравців були із системи «Маккабі», які пройшли школи Патріка. Клуб спирався на власну школу, бо мав проблеми із фінансовим феєр-плей. Виховувати молодь та проводити її становлення Патрік вміє.

Патрік адаптований до життя в Україні. Він знає російську мову. Має свій штаб. Розуміє, що таке українські молоді гравці. У фінансовому плані його робота не буде коштувати дорого.

Мінуси. Зараз робота у «Зорі» є найкращим для Патріка у плані результату. Він не зміг досягти успіху в Ізраїлі та був звільнений, хоча мав час на роботу. До цього був координатором молодих гравців та спортивним директором «Кайрата». Працював методистом у «Шахтарі», «Фейе». Досвіду роботи тренером із дорослими командами у Патріка зовсім не багато, хоч йому вже 53 роки.

«Маккабі» — це також великий клуб своєї країни, як і «Динамо» в Україні. Найбільше популярний та іменитий клуб в країні. Кожна втрата очок, кожна невдача має розголос. Патрік не витримав цього тиску. Почалися проблеми із керівництвом, гравцями, що призвело до відставки. Команда реально посипалася. «Динамо» для України десь близько до того, що «Маккабі» для Ізраїлю. У «Зорі» і близько не має ніякої відповідальності та уваги.

У Ізраїлі у Патріка теж було спочатку все добре. Так десь, як зараз у «Зорі». А потім команда швидко пішла на дно. Причини — втрата роздягальні, вимогливість тренера. Щоб зробити повні висновки по його роботі потрібно за ним спостерігати тривалий період. Поки він успішно не відпарував навіть сезон.

Агентом ван Леувена є Вадим Шаблій. Тут дуже важливо, щоб не почали їхати «нові Кадірі». Футболісти, які не відповідають рівню «Динамо» та тільки перекриють дорогу київській молоді.

У Патріка контракт до із «Зорею» розрахований на три роки. До червня 2025 року. Вже зимою говорили, що до тренера був інтерес із Європи. Але забрати тренера у Євгена Геллера не так просто. Віктор Скрипник так і не зміг свого часу перейти до «Дніпра-1». При потребі «Динамо» дуже важко підписало Владислава Кабаєва із «Зорі». Геллер витиснув дуже багато за цього футболіста. По тренеру домовитися буде дуже просто.

Ігор Костюк

Плюси. Ігор Володимирович працює у системі команди тривалий час. Спочатку був в Академії, із літа 2017 року очолює юнацьку команду. Один із небагатьох, хто показав прогрес та амбіції. Зміг розвинути свою кар’єру до юнацької команди.

Головна перевага Костюка — він в системі клубу вже багато років. Знає всіх молодих гравців. Майже всі українці із першої команди пройшли через руки Ігоря Володимировича — Нещерет, Попов, Вівчаренко, Ванат і тд.

Він не гірше бачить потенціал гравців за Патріка та довіряє молоді. Самба Діалло став із повного ноунейма дуже серйозно розкрився на рівні юнацького футболу. Зараз це один із головних активів «Динамо». Власне, навколо цього футболіста може будуватися нова команда. Особливо враховуючи проблеми із флангами у першій команді. За Костюка вістрями можуть стати його підопічні Назар Волошин та Діалло. Ми сюди ще сміливо додаємо Володимира Бражка, Олександра Яцика. Це футболісти, які розкрилися в Ігоря Володимировича, але першій команді поки не заграли. Або побачив потенціал зовсім юного Іллі Забарного.

Ніхто не буде проти, якщо той же Самба повторить шлях Мудрика. У них багато спільного. Просто до африканського таланта не має такої довіри.

За чотири останні роки було здобуте одне чемпіонство. Але два чемпіонати не було дограно через ковід та війну. В одному кількість очок із «Шахтарем» була рівна. Але донецькій команді було більше потрібна перше місце, щоб країна мала дві команди в Юнацькій Лізі УЄФА. В цьому турніри кияни змогли пошуміти «били» одну із найкращих у світі Академій «Бенфіку», дуже сильну школу «Андерлехта». Били статусні клуби «Барселону» та «Баварію». Власне, команда доходила двічі до 1/8 фіналу цього турніру, де трохи не вистачало удачі. Минулого року, якби не війна, то могли замахнутися на дуже багато.

Можливо, для когось це не виглядає переконливо. Але потрібно розуміти, що у тренера не має майже ніякої можливості селекції. Кого підготувала Академія, той і грає. Приклад із Самбою став виключенням. Дайте якість гравців тренеру, а потім вже вимагайте результат.

Дуже важливо, що Костюк ні разу не динамівське серце. Під це поняття я особисто вкладаю тренерів, які отримали роботу тільки тому, що колись успішно грали за першу команду «Динамо». Ігор Володимирович не мав успішної кар’єри футболіста, ніколи не був зіркою. Скоріше добротним гравцем. Свою тренерську Карру він зроби сам.Почав з Академії та дійшов до юнацької команди, яку без нього вже уявити неможливо. Сам тренер визнає, що прихід іспанських спеціалістів Унаї Мельгоси, Вісенте Гомеса перевернув його погляд на футбол. Ця система може допомагати становленню не тільки молодих гравців, але тренерів.

Дуже важлива якість Костюка-тренера — побудова нових команд. У нього така специфіка робити. Кожні два роки потрібно будувати нові команди, бо змінюється покоління гравці. Хтось йде у першу команду, хтось набирається досвіду шляхом оренд, а хтось змінює клуб. Перша команда також повинна звикати до такого, у світлі потенційних продажів. Засиджуватися клубі футболісти не повинні.

Мені дуже імпонує, що Ігор Володимирович приділяє велику увагу аналізу та вивченню суперника. Скажімо так, із розумінням підходять до непорозумінь суперника. В матчах Юнацької Ліги УЄФА динамівці виходять із розумінням слабких та сильних сторін суперника.

Недоліки. Відсутність досвід дорослого футболу. Між юнаками та професіоналами величезна різниця. Тут зовсім інша увага, відповідальність.

Бракує медійної присутності. Більшість вболівальників «Динамо» знають про юнацьку команду тільки за результатами, але ніколи не бачили гри. Про Ігоря потрібно більше писати, говорити. Він реально перспективний наставник, який може вирости у якісного тренера.

Я вважаю, що тренерський штаб Костюка потребує посилення. Там його колишні партнери, друзі. Які навряд чи можуть бачити футбол по іншому та допомагати ставати сильнішим самому тренеру. Як мінімум концентрації окремим гравцям не вистачає. Нападник має реалізовувати все, або точно прагнути цього.

Кого обрати?

Хочеться, щоб Патрік опинився у «Динамо». Тільки не головним тренером, а методистом, або в Ю-19. Своїм досвідом він би допоміг киянам у капіталовкладенні. Він вміє розвивати гравців, особливо атакувального потенціалу.

Але ми маємо цінувати своє. Не думати, що десь є краще. Костюк пройшов величезний шлях до сьогоднішнього свого статусу. Якщо клуб обрав ставку на власну молодь, то він також повинен не забувати про молодих тренерів. Ігор Володимирович заслужив на свій шанс своєю роботою.

У «Динамо» є чудовий досвід із Ребровим. Якого не призначали відразу, але він крок за кроком йшов до посади головного тренера. Починав з асистента тренера у «Динамо-2», а потім видав хороші результати у першій команді. Просто Сергій Станіславович жив цією роботою. Чому б не продовжити цю лінію?

Призначення Патріка буде визнання того, що школа «Шахтаря» краще за «Динамо». Якщо колишній методист отримує визнання на рівні головного суперника команди, то це свідчення того, що у власній не все добре.