Журналіст Михайло Співаковський висловився щодо майбутнього Андрія Павелка на посаді голови Української асоціації футболу — футбольний функціонер не збирається залишати свою посаду.

Проти Андрія Павелка відкрито кримінальну справу через корупційні схеми під час будівництва заводу з виробництва штучного газону. Використовуючи цю справу українська влада намагалася його прибрати з посади глави українського футболу.

Михайло Співаковський не до кінця розуміє дії представників влади, вони хочуть змістити Павелка, але водночас не підготували йому заміну, яка зібрала б необхідну кількість голосів на конгресі для перемоги, пише «Український футбол».

«Щодо Павелка ситуація кумедна і парадоксальна одночасно. Знести його зараз кримінальним шляхом не вийшло, і ми розуміємо, що це можна зробити тільки політичним рішенням, але щось і це не виходить.

Або виборним конгресом, але він мав бути в березні 2022-го року і Павелко був там безальтернативним. Тому що, люди, які хотіли його зносити у 2020-му і 2021-му незрозуміло чим займалися, замість того щоб готувати альтернативного кандидата, але його не було», — зазначив Співаковський.

Журналіст вважає, що ті люди, які намагалися прибрати Павелка від керівництва УАФ шляхом кримінальних справ, тільки посилили його позиції на цій посаді.

«І в березні Павелко мав отримати ще 4 або 5 років на посаді голови УАФ. Але конгрес не відбувся і зараз потрібно закрити цей конгрес і тільки потім, скориставшись якимось пунктом регламенту відкривати позачерговий конгрес і там зносити Павелка, якщо буде кандидат.

Але як закрити цей березневий конгрес, якщо рішенням Печерського суду конгрес не можна проводити поки Павелко президент УАФ. Люди, які намагалися його знести, створили йому ще більш вигідні умови, для того щоб він залишався на своїй посаді. Я не знаю, якому дияволу продав душу Андрій Павелко, але цей фарт колись закінчиться чи ні? », — сказав Співаковський в ефірі ютуб-каналу ТаТоТаке.

Зазначимо, що Павелка тимчасово відсторонено від посади президента УАФ рішенням Печерського суду міста Києва, яке було ухвалено 17 лютого і продовжено до 13 травня.