16-та ракетка світу і третя ракетка росії Людмила Самсонова розповіла про стосунки з українськими гравцями та плани на Олімпійський турнір.

«Чесно кажучи, 90 відсотків українських гравців зі мною не вітаються. Мене це не напружує, це зрозуміло, тому що їхня країна зазнає бомбардувань», — розповіла Самсонова в інтерв’ю італійському виданню Sport Face, повідомляє БТУ.

«Але я вважаю, що спорт і політика мають бути розділені. Зрештою, ми теж люди і всього лише гравці, а я і багато інших російських тенісистів не живуть у росії. Я ставлю себе на їхнє місце і намагаюся уявити, наскільки це може бути важко. Ми намагалися використовувати теніс для об’єднання, свого часу ми багато чого пропонували WTA і ATP, і все це було відкинуто. Навколо багато ненависті, але я їх не звинувачую».

16-та ракетка світу, яка з дитинства живе в Італії, кілька років представляла цю країну на змаганнях. Зараз про зміну спортивного громадянства Самсонова не говорить.

«Із шістнадцяти до вісімнадцяти років я грала за збірну Італії. Якщо чесно, на мене чинився більший тиск, я дуже сильно відчувала його, граючи за Італію. Але у мене не було вибору, я стала представляти росію через бюрократичні проблеми. Однак, коли це сталося, я скинула тягар зі своїх плечей, і це мені дуже допомогло».

Раніше у коментарі російському пропагандистському агентству ТАСС Людмила Самсонова позитивно оцінила рішення британських тенісних чиновників не застосовувати заборону на виступ представників рф/рб на місцевих турнірах, як це було зроблено рік тому.

«Здорово, що нас допустили на Вімблдон, це мій улюблений турнір Grand Slam. Я дуже рада, що ми маємо можливість показати всім, що спорт об’єднує людей і що в цій ситуації ми можемо бути корисними».

Що стосується можливого виступу на Олімпіаді в Парижі, тенісистка заявила: «Це моя найбільша мрія. Якщо мене запитують, про що я мрію, я завжди відповідаю: «Я хочу виграти Олімпіаду». Хтось вважає мене божевільною, тому що я не говорю про мейджори, але для мене Олімпійські ігри на першому місці. Просто мати можливість зіграти на них — це було б чудово. Що я можу сказати? Сподіваюся, нам дозволять брати участь».