Біатлоніст збірної України Богдан Цимбал розповів про участь в естафетній гонці на п’ятому етапі Кубка світу у німецькому Рупольдингу.

– Ви казали, що естафета одна з найулюбленіших дисциплін. За що така любов до цієї гонки?

– По-перше, це контактна гонка. По-друге, це найменша дистанція, яка може бути в біатлоні, а я непогано бігаю саме короткі дистанції.

Тобто: коротка гонка, додаткові патрони й контактна боротьба, яку я дуже полюбляю, — три найголовніших критерії, важливих для мене.

– Як прокоментуєте промах на стрільбі стоячи?

– Та просто хотів якнайшвидше відстрілятися, адже бачив, що можна поборотися і підібрати ще кілька хлопців, які застрягли на стійці. Але я швидко закрив мішень додатковим патроном.

Мені це сподобалося: саме те, що не вицілював, все швидко зробив, не застоявся там, швидко побіг на дистанцію і, думаю, непогано пройшов останнє коло.

Цю гонку я однозначно занесу собі в актив, адже це за відчуттями була одна з найкращих моїх естафетних гонок. Я дуже ради, настрій підвищився.

Бо все пригадую Поклюку і ті емоції, які в нас тоді були — наскільки було все тяжко і погано. А приїхали сюди, пройшло три дні, і ми вже зовсім інші. По-іншому бігаємо, і вже можемо боротися. І це дуже приємно. Знову ж-таки дякую сервісу за лижі, вони були чудові.

– Бачили перед виходом на стадіон вболівальників з українським прапором із назвою вашого рідного міста Суми?

– Бачив, та вони мені трошки завадили на фінішному колі. Я розумію, що емоції зашкалюють, та не потрібно так далеко за огорожу виносити прапор, це заважає спортсменам, я міг би зачепитися за нього сьогодні.