Біатлоністка збірної України Анастасія Меркушина, яка була стартером нашої команди в естафетній гонці на чемпіонаті світу-2023 у німецькому Оберхофі, прокоментувала власний виступ, пише biathlon.com.ua.

— Анастасіє, на цей перший етап змішаної естафети з яким настроєм сьогодні виходила? Після медалі в Ленцерхайде була заряджена на хороший результат?

— Так, у Ленцерхайде я відчула всередині, що можу боротися, відчула цей момент боротьби за золото, як треба викладатися і що я можу… Можливо, десь зсунулись мої бар’єри, тому виходила боротись.

— Те, що показала на трасі… Наскільки вдалося реалізувати те, що хотіла перед гонкою і на що розраховувала?

— На жаль, насправді все пішло не так з самого початку, адже я стартувала з пізнім одинадцятим стартовим номером. На першому ж повороті дівчата утворили таку «сутичку», яка могла закінчитися в когось падінням. Тому, щоб уникнути цього, я скинула швидкість і проспала, скажімо, момент. А далі на підйомі мене виштовхнули з пелетону, тому довелося йти самій, і навіть десь полуконьком, тому я втомилася дуже сильно за перше коло. На першому спуску в мене здригнулася нога, трішки я роз’їхалася, втратила стабільність і вхопила панічну атаку (посміхається). Ну, насправді, це не смішно, тому що в мене з’явився «пунктик» в голові — я дуже боюся швидкості. Я не знаю, що з цим робити, адже останні два дні я просто каталася вгору-вниз по цьому спуску, мені здавалося, що я змогу себе перебороти, але щось пішло не так, і все… На останньому колі в мене вийшло більш-менш зібратися. Але, звичайно, це не робота, і мені дуже-дуже соромно за те, що я зробила.

— Але це не змінило того, що сьогодні на рубежі ти працювала як могла і як хотіла.

— Я думаю, що навіть допомогло, бо мені настільки було соромно за свою поведінку на трасі, що я розуміла, що маю вибити все, щоб хоч якось відіграти ці секунди. У мене більше не було часу на те, щоб боятися пострілу або ще чогось, не було часу просто навіть думати — я працювала якомога швидше на рубежі, щоб трішки компенсувати цей жах.