Дебют одразу двох тінейджерів у Кубку світу — це поки, напевне, головна подія 2-го етапу КС для збірної України. У чоловіків дебютував у головному циклічному змаганні сезону 19-річний Віталій Мандзин, а у жінок — 17-річна Олександра Меркушина.

Але виступ Олександри був особливо цікавим. І не тільки через її наймолодший вік серед усіх учасників від України, а і тому що на цей етап вона приїхала разом зі старшою сестрою Анастасією.

Прибули дівчата до Хохфільцена прямо зі шведського Ідре, з етапу Кубка IBU, де молодша сестра в останньому спринті випередила старшу (24 і 37 місця, відповідно).

Втім, на Кубку світу Настя відновила статус-кво — і у спринті була найкращою серед українок. Натомість, Олександра хоч і завершила свою дебютну гонку Кубка світу 72-ю (1 промах на стійці), але зуміла випередити більш досвідчену Анну Кривонос.

Про батьків наших сестер іноді доводилося чути фразу — «ювеліри». І справді, «ювелірна» робота. Адже обидві народилися в один і той же день, 14 січня, але з різницею у 10 років. І обидві сестри ну дуууже талановиті.

Після свого першого старту на Кубку світу Меркушина-молодша поділилася враженнями від свого дебюту.

ПРО ВРАЖЕННЯ ВІД ДЕБЮТУ НА КУБКУ СВІТУ ТА АТМОСФЕРИ НА ЕТАПІ

— Дуже була захоплена всією цією атмосферою, дуже багато вболівальників, нові якісь відчуття.

Я майже не хвилювалася, на диво — для мене це, дійсно, щось дуже незвичне, коли спокійно спиш вночі, спокійно снідаєш, йдеш.

Я була готова прибрати свої емоції — була не злякана, а в очікуванні цієї гонки.

Загалом гонка мені сподобалася. Були, звісно, нюанси, які я зараз для себе проробляю. Помилки — це частина нашої роботи. Загалом я оцінюю, що я десь впоралася відсотків на сімдесят.

Був страх не виправдати свої цілі. Тому я просто хотіла вийти і просто зробити те, що вмію: як вийде — так вийде. І нічого від себе не очікувала.

ПРО СТАРШУ СЕСТРУ. І НАСКІЛЬКИ З НЕЮ НЕ ОЧІКУВАЛИ, ЩО ПОЇДУТЬ УДВОХ НА ЕТАП КС

— Ми до останнього не знали, що я поїду (на етап Кубка світу — прим.).

Ми з сестрою вже почали ділити шампуні. Готувалися роз’їхатися по різних місцях. Дійсно, вже почали сумувати одна за одною. Ми з нею нерозлий вода. Це правда.

Ми дуже близькі із сестрою і було сумно розділятися. Ми вже готувалися до того, що будемо поодинці. Але в останній момент нам кажуть, що ми будемо разом ще трішки часу. І, напевне, в мене була перша емоція — радість, тому що побути трішки довше із сестрою — це класно. Особливо під час сезону, коли ми одна одну підтримуємо — нам набагато легше бігати, коли ми разом.

ПРО БАТЬКІВ. ПРО РЕАКЦІЮ МАМИ І ТАТА НА УЧАСТЬ ОБИДВОХ ДОНЬОК НА КУБКУ СВІТУ.

— Я думаю, що вони зраділи. Особливо тато (він же тренер — прим.). Йому дуже хочеться бачити і як я зростаю, і допомагати Насті. Розділитися він, на жаль, не може, тому для нього це було полегшення, що він може поїхати з нами двома, а не обирати між нами.

Мама теж дуже зраділа, тому що вона розуміє, яка це гарна можливість, коли ти ще молодий — виїздити на такий високий рівень змагань. Тому що насправді від тебе не очікують якихось “вау”-результатів. І ти можеш робити свою роботу, просто насолоджуватися.

І вона давала мені такі настанови, що просто постарайся насолоджуватися, робити те, що ти вмієш, відчувай, що це ніби тренування перед серйозною кар’єрою.

ПРО НОВУ ФОРМУ ЗБІРНОЇ

— Мені подобається, коли ми виглядаємо однаково, як команда. Тоді приємніше бачити нашу команду, відрізняти, це зручніше для вболівальників.

І форма досить гарної якості — головне, що вона функціональна.