На початку нового біатлонного сезону-2022/23 лідером чоловічої збірної України став 26-річний Антон Дудченко. Капітан команди Дмитро Підручний через травму коліна знадобилася операція, не кращим чином стартував в сезоні Артем Прима. Тож саме Дудченко зараз має кращі серед українців показники у загальному заліку Кубка світу, він переміг у спринті на національному чемпіонаті, а також отримав можливість виступити на виставковій «Різдвяній гонці» у німецькому Гельзенкірхені, де йому складе компанію Юлія Джима.

Своїми враженнями від початку сезону-2022/23 та очікуваннями від наступних стартів на Кубку світу Антон Дудченко поділився з виданням «Суспільне Спорт».

Про пропущене переслідування на чемпіонаті України

«В Україні конкретно якусь трасу не можу виділити, але вдома завжди краще біжиться. У Буковелі я лише один раз виступав на трасі, під час чемпіонату України. Гарна база в Сянках, у Тисовці є свої плюси, як і мінуси. У Сянках зараз біг лише спринт, гонку переслідування пропустив. У нас було заплановано, що якщо заїжджаємо в призи, у трійку, то переслідування пропускаємо. За грудень і так було досить багато гонок. Тому це очікувано, не було якогось здивування».

Про виступи на стартових етапах Кубка світу

«На старті сезону були як позитивні моменти, так і не все вийшло. Не можу сказати, що все було супер, але і не все погано. Загалом, із таким результатом можна йти далі і покращувати його. Середній варіант можна так сказати. Десь був нестабільний фізичний стан, не вдавалося показати гарний час на лижні, тоді як в інших гонках — навпаки, не виходило зі стрільбою деколи. На етапі у Франції, коли біг гонку переслідування, зі стрільбою взагалі не склалося. Такі хвилеподібні результати, не міг зібрати все разом, щоб показати хід і стрільбу. Сподіваюся, що після Нового року будуть кращі результати, але багато залежить від організму, десь не встигаєш відновитися. Та налаштовуюся завжди на максимум. Якщо говорити про форму, то взимку ідуть етап за етапом, ти вже майже нічого не тренуєш: база формується влітку, на зборах».

Про наявність лідера у чоловічій збірній України

«У нас важко назвати якогось конкретного лідера. Ну Діма Підручний зараз випав, але так само у Франції Артем Прима був найкращий. На новому етапі кожен інший спортсмен може показати гарні результати, тому здається тут нема конкретного лідера. Хтось раніше набирає форму, хтось — пізніше. Хтось в одній гонці може краще себе показати, хтось — в іншій. У нас зараз така дружна команда, всі спілкуються. Хоча, наприклад, Віталік Мандзин наймолодший, але в нас нема ніякого бар’єру. Усі дружні, ніщо негативно не впливає, ніякого тиску. У тренувальний період, коли є вільний день, можемо зібратися на барбекю, наприклад. Коли сезон, то на це часу особливо нема. Плюс ще коронавірус, про який ми ніби забули, але Юля Джима ось захворіла, і це може вибити тебе надовго. Але в команді не відчувається, що хтось там кращий, хтось гірший… Усі працюємо на результат, намагаємось його показати. Звісно, в першу чергу для себе, але й для команди, країни».

Про отримане запрошення стартувати на «Різдвяній гонці»

«Дуже хочеться туди поїхати, вперше братиму участь у цій гонці. Це все ж таки шоу-гонка, неофіційний старт від IBU. Тому просто хочу отримати задоволення від неї, подивитися, як інші спортсмени себе поводять, відчути атмосферу. Але готуюся, як до звичайного старту. Це специфічна гонка, у такому форматі на Кубку світу вони не організовуються, і це буде щось нове для мене. І навіть не знаю, як буду себе там почувати, яка там атмосфера. Це десь буде як емоційна розрядка. Не концентруватися на конкретному результаті, а просто буду виконувати свою роботу й отримуватиму задоволення. Юля Джима після хвороби, але вона вже стартувала у Франції, і думаю, вона додаватиме постійно. Якби її фізичний стан не дозволяв бігти цю гонку, то вона б не брала участі».

Про основні старти на сезон

«Головні старти для нас – чемпіонати Європи і світу. Але хочеться також набирати очки в загальний залік Кубка світу, дуже хочу з кожним роком показувати тут вищий результат. Як і всі спортсмени, які хочуть бачити, що тренуються не дарма.

Юрай Санітра хоч і не приїхав до Сянок, але навіть зараз постійно з ним зідзвонюємось, після кожної гонки — навіть коли не біжиш. Він головний тренер, дає ідеї на програму, обговорює їх з помічниками. Розповідає, що робити, а Олексій Кравченко тут, на місці, усе контролює».

Про довгий період поза додому

«Коли готувалися до сезону, то після кожних зборів поверталися до України. Днів на десять, може трохи менше. Але коли почалися змагання, то як виїхали п’ятого листопада з України, і лише зараз повернулися. Додому на Сумщину не вийшло поїхати: після чемпіонату України їдемо на «Різдвяну гонку». Дуже хочу туди, але часу нема. Вдома зараз батько, мати з сестрою за кордоном, але мама планує повертатися. Можна сказати, що батьки були в російській окупації, але до нашого села вони не заходили, просто його об’їхали. Батьки дуже тоді хвилювалися, але щось змінити було не в їхніх силах. Просто намагалися якось робити те, що вміють, чим можна – допомагали».