Одна з найдосвідченіших і найвідоміших українських біатлоністок — Олена Білосюк — поділилася спогадами про початок російського вторгнення та розповіла про можливе закінчення спортивної кар’єри.

— 22 лютого я прилетіла з Олімпіади у Пекіні. Був день, щоб відпочити та поспати. Зміна часових поясів та постковідні наслідки не сприяли швидкій адаптації.

24-го вранці я отримала повістку. Тож треба було збирати речі та їхати до частини (35-річна Білосюк – майор Нацгвардії України).

Потім мені запропонували продовжити тренувальний процес. Але ця весна була жахом для всіх, і я не виняток.

Мій мозок відмовлявся працювати протягом двох місяців після перенесеного ковіда.

Війна, новини, переселенці, допомога, збирання коштів — змусити себе у такий час думати про наступний сезон було неможливо. Принаймні я не змогла.

Тільки на 3-й місяць війни мені знову захотілося щось фізично робити.

Саме до кінця травня було організовано перший навчально-тренувальний збір у Сянках.

Лише коли я вперше влітку поїхала до Австрії, відчула безпеку, спокій почав повертатися. Але організм все одно давав збої.

— Чи вдалося досягти поставленої мети під час підготовки?

— Точно скажу, що ні. Тривала кар’єра, старі травми, добові переїзди не сприяли підготовці. Щоразу мій план коригувався.

Я зробила максимум того, що змогла за сьогоднішніх обставин. Але для високих результатів цього замало.

— Наскільки складно зараз настроїтись на виступ? Що допомагає впоратися з думками про війну?

— Я професіонал. Тому, прийшовши на старт, готова бігти на максимум своїх можливостей. Комусь здається, що цього мало, але, дійсно, я віддаю дуже багато спорту.

Війна триває. Новини бачимо. Хвилювання, сльози, страх… Я, як і вся країна, бачу жах нашої реальності. І можу з перших вуст донести це до наших іноземних друзів, медіа, спортсменів.

Я не на фронті, але все одно допомагаю, чим можу, як країні, так і армії.

— Встигаєте займатися ще чимось, окрім спорту?

— Навчаюся, займаюся саморозвитком. Моя кар’єра вже давно мала завершитися, тому потрібно бути готовим до нових викликів.

– Які плани на найближчі місяці, рік-два?

— Найближчі місяці – це біатлонний сезон. Поки мене не повернуть до військової частини, буду тут.

Як завжди – віддавати свій максимум заради спортивних результатів. А далі, сподіваюся, ми всі разом святкуватимемо наш День Перемоги, — розповіла Олена Білосюк.