Учора чоловіча збірна України з біатлону взяла участь у спринті на третьому етапі Кубка світу сезону-2022/23 у французькому Ансі. Найвище місце у гонці зайняв Артем Прима, який став вісімнадцятим. До того ж, уперше в цьому сезоні Артем подолав усю дистанцію без помилок на вогневих рубежах.

Про свій виступ, підтримку вболівальників та оцінку тренера, Артем Пріма розповів у розмові з кореспондентом видання «Суспільне Спорт».

Про враження від спринту

«Якщо взяти в цілому, то гонкою задоволений. Радію, в першу чергу, що зміг добре відпрацювати на вогневих рубежах. Налаштовувався на гонку так само, як і на спринт у Гохфільцені, але там було чотири хиби, а тут вийшло відпрацювати на «нуль».

Якщо брати по дистанції, то тут 50 на 50 – не зовсім собою задоволений. Не було потрібної легкості, йшов в одному темпі та не міг додати й продихатися максимально, на повну. Біг із певним запасом і не міг додавати. Мені не дуже це сподобалося. У Гохфільцені наче почував себе нормально, бо міг і потриматися за лідерами. А тут було якусь важкувато в цьому плані.

Погода також вплинула на змащення й трохи на самопочуття. Але все приблизно було однаково для кожного спортсмена».

Про різницю між колами на трасі

«Здавалося, що перше коло було кращим, але під кінець пішов дощ, а вже на другому та третьому йшла злива, і ковзання було не таке хороше. За відчуттями я собі думав, що ці кола були гіршими. На заключному мене наздогнав швед Понсілуома, я намагався потриматися за ним, але це було важко. На візуальному контакті до фінішу намагався триматися. Але по аналізу гонки на роздруківці я побачив, що перше коло було найгіршим: десь на розгоні програв. Друге коло було краще, а третє взагалі найкраще. На останньому програти 20 секунд лідеру – це непогано».

Про оцінку від старшого тренера

«Після гонки говорили з Юраєм Санітрою, який стежив за стрільбою. Він сказав, що в нас з Антоном Дудченком усе склалося добре. Стосовно траси було сказано, що наче нормально рухався. Але я розумію, що далеко до потрібних кондицій, бо є суттєвий програш ходом на трасі».

Про налаштування на гонку переслідування

«На кожну гонку наша команда виходить у бойовому дусі, і намагаємось усе віддавати, щоб показати найкращі результати. Це біатлон, і за це всі його люблять. Буду налаштовуватись та намагатися добре пробігти, щоб далі були очки та шанси на наступну гонку. А там буде видно, як складеться по погоді».

Про трасу в Ансі Ле Гран-Борнан

«Поганих трас немає, і легких також. Питають: «Яка траса улюблена?» – такого немає, є улюблене місце та стадіон. А траса класна й підходить тоді, коли ти в класній формі. Все одно, на якій з них будеш бігти. А коли форма не та і не все виходить, тоді й можна сказати, що там мені підйом не підійшов… Як на мене, це питання впирається у твій стан».

Про шанси потрапити до масстарту

«Нічого нереального немає. Попереду гонка переслідування: там потрібно добре спрацювати на вогневому рубежі. А далі розмовлятимемо про наступну гонку, тому мета зараз – персьют. Готуюся та налаштовуюся туди».

Про вболівальників України на трасі

«Я дуже радий, що нарешті біатлон повертається до часів, які панували до COVID-19: коли етапи в Австрії, Італії та Німеччині заповнені вщерть людьми і вони кричать на кожен постріл. Це шум по всій дистанції. Я дуже радий, що біатлон до цього потихеньку повертається.

В Ансі дуже багато людей. Дітей зі шкіл та садочків приводять. По трасі на пагорбах усюди стоять вболівальники. Це зовсім інші відчуття. Якщо порівнювати з Фінляндією, то тут українські вболівальники є. Так, їх не так багато, але два-три прапори були. Ми їх бачили, ми чуємо підтримку. Дуже раді, що під час війни українці мають змогу приїхати та підтримати. Також у Гохфільцені бачили прапори й чули українські вигуки. В Ансі важко почути наших, адже дуже багато французів створюють галас».

Про фінал чемпіонату світу з футболу

«Я завжди вболіваю за гарний футбол, класну боротьбу та конкуренцію. Хочеться, щоб команди показали класну гру: багато забитих м’ячів, комбінації. У першу чергу, сподіваюсь, що це буде «фінал». А кого буду підтримувати? Наче й Аргентину, адже там Ліонель Мессі, який заслужив це. Але й французи не так щоб дуже далекі для нас. Там теж багато зіркових виконавців. Дві країни достойні. Буду вболівати за класний фінал, але десь у глибині душі більше за Аргентину».