Біатлоністка збірної України Христина Дмитренко прокоментувала виграш бронзової медалі у спринтерській гонці на континентальній першості.

— Я знала, що всі сильні стартують після мене, тому після фінішу робила закатку на лижах, і вже потім дивилась результати. На трасі я викладалася по максимуму, та й з результатом вже нічого зробити не могла, тому залишалось тільки чекати.

Тренери гнали до останнього метра, вони були на всіх ділянках траси, де це тільки можливо було. Говорили, що у мене в секундах, і якщо фінішую першою, то буде медаль.

Гонка з самого початку була на максимальних швидкостях, бо сьогодні траса була швидкою, і, як бачимо, розриви між учасниками малі. Тому гонка була важкою, але сподіваюсь, що завтра буде краще по самопочуттю.

— На стрільбищі сьогодні було досить вітряно, як вдалося відпрацювати на вогневих рубежах з нулями?

— Коли я прийшла на рубежі, то вітру не було, тому працювалось комфортно.

— Цей сезон для вас досить знаковий, багато чого у вас вперше в кар’єрі, що скажете щодо конкуренції серед жінок на ЧЄ?

— Тут є багато швидких дівчат, тому боротьба присутня, та, звичайно, не так, як на Кубку світу.

— До вас, мабуть, по-різному звертаються, по-різному називають і спортивні журналісти. Як ви самі реагуєте на зменшувальні форми свого ім’я?

— Спочатку мене це бісило, бо багато хто так називав, а зараз якось не зважаю, і все ж більш мені імпонує моє повне ім’я – Христина.

— Відчували сьогодні підтримку вболівальників, зокрема, українських?

— Сьогодні багато хто підтримував по трасі, особливо сподобалось, коли всі тренери і дівчата по команді прийшли на нагородження. Це було дуже приємно. А коли бігла фінішне коло, то Анна Кривонос мала стартувати через 4 хвилини, так вона вибігла на одну з ділянок траси і підтримувала мене, це ну дуже було приємно. Всі вболівали і були такі щирі.